Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2014 року Справа № 909/864/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Губенко Н.М.,

суддів: Барицької Т.Л.,

Картере В.І. (доповідач)

за участю представників:

ПАТ "Креді Агріколь Банк" - Максименка В.О.,

ТОВ "Мрія Центр" - не з'яв.,

ТОВ "Мрія-Підгайці" - не з'яв.,

ТОВ "Кагро" - не з'яв.,

ТОВ "Мрія-Лізинг" - не з'яв.,

ТОВ "Мрія Карпат" - не з'яв.,

ТОВ "Лемківська Мрія" - не з'яв.,

ТОВ "Мрія Агрохолдинг" - не з'яв.,

Мрія Агро Холдинг Паблік Лімітед - не з'яв.,

ТОВ "Мрія Центр" - Паміле Лімітед (PAMIL LIMITED) - не з'яв.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Центр"

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.10.2014

та на ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 13.08.2014

у справі № 909/864/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк"

до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Центр";

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Підгайці";

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Кагро";

4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Лізинг";

5) Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Карпат";

6) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемківська Мрія";

7) Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Агрохолдинг";

8) Мрія Агро Холдинг Паблік Лімітед

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Центр" - Паміле Лімітед (PAMIL LIMITED)

про стягнення 27 302 081,27 дол. США

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 13.08.2014 (суддя Гриняк Б.П.), залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.10.2014 (колегія суддів у складі: суддя Галушко Н.А. - головуючий, судді Данко Л.С., Орищин Г.В.), порушено провадження у справі та, зокрема, пунктом четвертим ухвали заяву ПАТ "Креді Агріколь Банк" про забезпечення позову задоволено частково. З метою забезпечення позову накладено арешт на грошові кошти на рахунках відповідачів в установах банків в межах суми позову. В іншій частині в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ "Мрія Центр" просить скасувати ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 13.08.2014 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.10.2014 в частині задоволення заяви позивача про забезпечення позову та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні заяви ПАТ "Креді Агріколь Банк" про забезпечення позову відмовити. Скарга мотивована порушенням господарськими судами вимог ст.ст. 33, 34, 67 ГПК України.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить ухвалу господарського суду та постанову апеляційного суду залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Перевіривши повноту встановлення обставин у справі та правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з урахуванням наступного.

Обґрунтовуючи заяву про вжиття заходів до забезпечення позову позивач послався на те, що сума позову є значною і до вирішення спору по суті відповідачі мають реальну можливість розпоряджатися своїм майном, в тому числі і коштами, які знаходяться на банківських рахунках. На думку позивача це може призвести до погіршення майнового стану відповідачів, а відтак до утруднення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмету спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

У п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову" судам роз'яснено про те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем, з'ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи. Вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Вживаючи заходи до забезпечення позову в даній справі, суд першої інстанції зазначав, що існують достатньо обґрунтовані припущення, що невжиття заходів до забезпечення позовних вимог може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Водночас господарським судом не взято до уваги, що ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", тому її резолютивна частина повинна містити вказівку на конкретний спосіб забезпечення вимог та зазначати конкретну суму, на яку накладається арешт на грошові кошти на рахунку боржника, оскільки протилежне унеможливить виконання такої ухвали органами державної виконавчої служби.

Крім того, пунктом 7.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" роз'яснено, що у позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.

Проте, у резолютивній частині ухвали господарським судом Івано-Франківської області від 13.08.2014 зазначено про накладення арешту на грошові кошти на рахунках відповідача "в межах суми позову", тобто не вказано на яку конкретно суму на рахунках відповідачів накладається арешт.

Переглядаючи в апеляційному порядку вказану ухвалу, суд апеляційної інстанції вказаної помилки не усунув.

З огляду на викладене, зазначена ухвала господарського суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню як такі, що не відповідають вимогам ГПК України та Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України, а справа має бути передана на розгляд суду першої інстанції для нового розгляду заяви Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" про забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти відповідачів.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Центр" задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.10.2014 та ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 13.08.2014 у справі № 909/864/14 скасувати в частині задоволення заяви Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" про забезпечення позову.

Справу передати до господарського суду Івано-Франківської області для нового розгляду заяви Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" про забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти відповідачів.

Головуючий суддя:Н. Губенко Судді: Т. Барицька В. Картере